Рак жовчного міхура

Ілюстрація / Світлина: з відкритих джерел

Рак жовчного міхура є рідкісним, але серйозним захворюванням, яке розвивається у стінках органу, розташованого під печінкою. Головна небезпека пухлини полягає в тому, що на ранніх стадіях її виявити складно через відсутність симптомів. Досить часто пацієнти звертаються за медичною допомогою занадто пізно, через що кількість пацієнтів, які живуть понад 5 років після встановлення діагнозу, не перевищує 30%.

Головні фактори ризику

Встановлено, що рак жовчного міхура виникає найчастіше при наявності хронічних захворювань органу. До основних факторів ризику належать:

1. Камені в жовчному міхурі. Наявність великих за розміром або багатьох конкрементів у жовчному міхурі можуть сприяти подразненню та запаленню його стінок, що збільшує ризик розвитку раку.
2. Хронічне запалення жовчного міхура. Довготривала запальна реакція, така як хронічний холецистит, може сприяти утворенню злоякісної пухлини.
3. Новоутворення органу. Деякі хвороби жовчного міхура, такі як жовчні кісти або поліпи, можуть бути передраковими станами, здатними перетворитися на рак.
4. Генетичні фактори. Окремі спадкові хвороби, наприклад, сімейний поліпозний синдром, здатні збільшити ризик розвитку раку жовчного міхура.
5. Хронічне зараження Hepatitis B або C. Інфікування вірусами гепатиту B або C може стати причиною смертельного захворювання.
6. Вживання деяких лікарських препаратів. Довготривалий прийом лікарських препаратів, таких як анаболічні стероїди або оральні контрацептиви, можуть збільшити ризики.

Основні симптоми раку жовчного міхура

На початкових стадіях рак жовчного міхура розвивається без симптомів, але зі збільшенням пухлини поступово з’являються наступні ознаки захворювання: 

• біль або дискомфорт у правій верхній частині живота;
• жовтяниця, яка характеризується жовтим забарвленням шкіри та очей;
• зміни в апетиті та втрата ваги;
• нудота та блювота, яка посилюється після їжі;
• зміна кольору сечі й калу (сеча стає темнішою, а кал світлим або безколірним); 
• втома та слабкість.

Також жовчний міхур може збільшуватися в розмірах, що стає помітно не лише під час інструментальних досліджень, але й при звичайному огляді. 

При появі вказаних симптомів варто звернутися до лікаря та пройти обстеження. Слід врахувати, що ознаки патологічного процесу не завжди вказують на злоякісну пухлину, проте візит до фахівця краще не відкладати. 

Діагностика та методи лікування 

Через те, що злоякісна пухлина жовчного міхура має схожі симптоми з іншими захворюваннями, в більшості випадків проводиться диференціальна діагностика.

Обстеження зазвичай починається з лабораторних аналізів та УЗД органів черевної порожнини. Для підтвердження діагнозу та виявлення можливих метастазів проводиться магнітно-резонансна чи комп’ютерна томографія, інші види досліджень. 

Лікування раку жовчного міхура залежить від стадії захворювання, загального стану пацієнта та інших факторів. Основні методи лікування включають:

1. Хірургічне втручання. Операція є основним методом лікування раку жовчного міхура. Залежно від стадії захворювання та його поширення можуть бути виконані різні види втручання, такі як резекція жовчного міхура, холецистектомія (видалення жовчного міхура), лобектомія (видалення частини печінки) або гепатектомія (видалення частини печінки разом з жовчним міхуром). 
2. Хіміотерапія. Використовуються препарати, які знищують ракові клітини або зупиняють їх розмноження. Може проводитися до операції для зменшення розміру пухлини або після хірургічного втручання з метою зниження ризику рецидиву.
3. Радіотерапія. Застосовуються високоенергетичні промені для знищення атипових клітин. Також може використовуватися до або після операції.

Детальніше про сучасні методи лікування раку жовчного міхура читайте за посиланням https://www.clinic-target.com/uk/cancer/rak-zhovchnogo-mihura/.